Серце. Частина 2. "Серце на світанку."

серце, тренування, світанок, марафон
Продовження роздумів про важке життя марафонців
Image

Отже, ми поступово вкатались на початку сезону. Прокатали успішно 200 та 300. Нарешті підходимо до ключового, на мій погляд, марафону від ЛБК - “Світанок на перевалі.” І тут я знову хочу повернутися до теми серця, яку підняв в першій частині. Хто не читав — сюди. Хоча для повноцінної картини я би порекомендував переглянути також довгочитанку кінця минулого сезону, яка викликала неоднозначні відгуки в марафонців. Кому ліниво, коротко про головне — в марафонах безпосередньо немає нічого здорового, для більшості байкерів (починайте кидати в мене каміння). Сумніваєтесь? Перегляньте фото з фінішу:) Тобто, сам їду 400 черговий раз заради чого завгодно, але не заради здоров’я. Хочете бути здоровим? Катніть 50-100 і додому. Здоровим є процес підготовки до марафонів, здоровим є накат, необхідний для їх проходження. До чого така категоричність? Більшість з нас в потоці сезону забувають, що марафони були і є важким випробуванням для нашого організму. Кожен марафон вимагає максимальної готовності та повної віддачі від всіх систем та органів. Працюючи в такому режимі, організм стає більш чутливим до зовнішніх та внутрішніх чинників, що можуть викликати патологічні зміни. Особливо це стосується серця та роботи на високому пульсі. Ще раз підкреслю чому саме серце — серце “болить” в крайньому випадку, в усіх решта випадків можуть лишатися незворотні зміни, що з часом обмежать функціонал або призведуть до патології. Тому саме напередодні класичної карпатської 400-ки хочу виділити основні фактори, які можуть прямо або опосередковано на роботу серця (в першу чергу), що в умовах марафону може бути критичним. 

  1. Температура оточуючого середовища та втрата рідини. Як низька, так і висока температура середовищ впливають на ЧСС та на функціональний стан серцево-судинної системи зокрема. Але з точки зору перевантаження серця та високого ЧСС нас цікавить висока температура в поєднанні із зневодненням. Тому ми і об’єднали ці два фактори, оскільки під час спеки перегрів в сукупності із великою втратою рідини, плюс втрата мікроелементів, зокрема калію, плюс падіння артеріального тиску, можуть стати критичними з точки зору стабільності серцевого кровотоку і роботи провідної системи серця. Процитуємо шановного Пітера Янсена - “Во время тренировки в жару после 1-2 часов нагрузки потери жидкости могут составлять от 1 до 3% массы тела. Это означает, что для спортсмена весом 70 кг общие потери жидкости могут составить 2,1 кг. Потери жидкости снижают объем циркулирующей крови и уменьшают доставку крови к сердцу, что организму приходится компенсировать учащением ЧСС. … Если нагрузка остается одинаковой, но окружающая температура и/или влажность воздуха растет, то ЧСС тоже будет расти.Работоспособность снижается в той же степени, в какой растет температура и влажность.”(П.Янсен) А тепер пригадайте, скільки ви п’єте за годину марафону в спеку? Тобто, в спеку пульс лізе вгору сам по собі і без особливого навантаження, перегрів, кров загущена у вас 99% в любому випадку. Якщо провтикали з наповненням фляги – ступінь загущення важко уявити. Плюс – падіння АТ, в тому числі (що особливо критично для постачанн кров’ю серця) діастолічного. Якщо в цей момент ви дивуєтесь падінню середньої та намагаєтесь тиснути попри все, завалюючи пульс до невинних в нормальному стані 170-180, забезпечення проблем із енергозабезпеченням та відновленням міокарду вам гарантовано. І це не аналізуємо проблему теплового удару в комплексі, адже це фактор, що впливає не тільки на серце. Хоча слід згадати, що згідно досліджень, до 3% втрати ваги через дегідратацію не є критичним посилання Однак зауважимо — мова про навантаження тривалістю максимум до КП1 :) із подальшим тривалим відновленням, а не Ужком на обрії.

  2. Вплив токсичних речовин (спеціально для алкобайкерів). Мова іде в першу чергу за алкоголь та нікотин. Дехто може здивуватися, для чого піднімати питання алкоголю та никотину в статті для велосипедистів-марафонців? Це просто означає, що той “дехто” має мало досвіду на марафонах і не бачив всього. Опишу максимально коротко і тільки те, що нас цікавить. Алкоголь стимулює втрату рідини через нирки, призводить до загущення крові і сприяє утворенню тромбів. Пам’ятаєте класичну схему? Шашлики + віскі + раптовий забіг на 3-й поверх = інфаркт. Якщо на це накладається попередній пункт із спекою та зневодненням – ризик для серця важко переоцінити. Особливо це стосується важких алкогольних напоїв, навіть в мінімальній кількості. Але навіть якщо ви випили тільки пиво 0,33 – крутіть педальки на пульсі 125 від джерела до джерела і пийте водичку. А традицію вливати по 0,5 перед Ужком я не буду коментувати. Нікотин, крім прямого токсичного впливу, знижує здатність крові переносити кисень. При чому обидва фактори грають роль вже і на коротких дистанціях 100-200 км. Тут взагалі дистанція не має значення – має значення пульс. Алкоголь та нікотин це токсини – точка. Теорії про ізотонічні властивості пива та приклади про бравих французів що заливаються шардоне на ПБП я коментувати не буду. Треба ізотоніка? Купіть, або зробіть самі. А говорити про необхідність використовувати пиво в якості ізотоніка, проїжджаючи повз унікальні джерела Карпат – це взагалі нонсенс.

  3. Фактор тривалості. Тут, на жаль, дуже мало вихідних даних. Все що ми маємо, це аналіз гранд-турів у профі та бігових марафонів. Однак використовувати ці дані в якості прямого порівняння нереально. Одна справа, крутити педалі 6 годин кожен день, потім відпочивати 18. Інша – крутити 20-24 години підряд, потім відпочивати 3-4 години (це я вже про 600-ку). Наукових статтей хоч якось наближені до цього питання не знайшов жодної. Для розуміння важливості пам’ятати цей фактор, наведу тільки дві статті, які піднімають питання змін різноманітних показників серця в бігунів після класичного марафону. 
    • Mousavi N, Czarnecki A, Kumar K, Fallah-Rad N, Lytwyn M, Han SY, Francis A, Walker JR, Kirkpatrick ID, Neilan TG, Sharma S. Relation of biomarkers and cardiac magnetic resonance imaging after marathon running. The American journal of cardiology. 2009 May 15;103(10):1467-72.

    • Scherr J, Braun S, Schuster T, Hartmann C, Moehlenkamp S, Wolfarth B, Pressler A, Halle M. 72-h kinetics of high-sensitive troponin T and inflammatory markers after marathon. Medicine and science in sports and exercise. 2011 Oct;43(10):1819-27.

      Ще раз підкреслюю – науковці серйозно обговорюють, чи не пов’язані зміни певних показників стану серця з проявами патології після марафону, тривалістю максимум 3-4 години (ха-ха! І знову - це коли ми навіть не доїхали до КП1!). При чому повне відновлення більшості з них триває від 72 годин до тижня часу (це для тих, хто планує після 400-ки мотнути ще десь 200-300 на тижні). Тобто, що робиться реально з метаболізмом та гострофазовими показниками серця після 20 годин педалювання наука не ризикує вивчати :) А комбінація педалювання з пивом викличе в наукової спільноти легку істерику. Але жарти — жартами, ми ж просто фіксуємо факт — тривала робота серця навіть при такому навантаженні викликає достатньо серйозні зміни в метаболізмі серця. 
  4. Раптова зупинка після інтенсивної роботи. Класичний приклад - “Почекаю тебе на горі”. Якщо вкручувати на перевал на пульсі навіть 160-170, а потім на вершині різко зупинитися почекати відставших, це однозначно викликає в цей момент короткочасне зниження кровопостачання серця. Механізм простий – для нормальної роботи серця важливим є відповідність венозного притоку та ЧСС. При раптовій зупинці після інтенсивної роботи венозний приток різко знижується, але серце продовжує працювати на високому пульсі через елементарну інертність механізмів регуляції. Це призводить до зниження діастолічного наповнення шлуночків, зниження фракції викиду і, як наслідок, різке падіння тиску в аорті та зниження наповнення серцевих судин. З цим механізмом пов’язують переважну кількість раптових смертей марафонців відразу після фінішу. Тому докрутили до вершини – покрутили трохи далі, почекали відновлення пульсу хоча б до 120, тоді зупинятися.

  5. Вік, пульс та недіагностовані проблеми із серцем. Взагалі ці причини по хорошему треба було би розділити, але це буде довго, тож спробуємо спростити. Тим більше, що якраз ці питання добре описані в літературі. Як було визначено в першій частині, серце має величезний функціональний резерв, що може компенсувати до певної міри навіть певну патологію. Фраза “Та я здоровий!” для марафонця не має ніякої цінності при відсутності периодичного огляду кардіологом. Статистика показує, що основною причиною смерті серед молодих спортсменів (до 35 років) є недіагностовані вади серця (гіпертрофічна кардіоміопатія, недіагностовані патології коронарних судин і т.д.), а у спортсменів старше 35 років — набуті проблеми із судинами (атеросклероз) або провідною системою. При чому частина цих проблем може бути наслідком неправильного підходу до тренувань (або марафонів) в попередні роки - якщо самім розуму не вистачило або тренер був двійочником в інфізі. Крім того, насичене життя акумулює помаленьку зміни в міокарді, що не турбують в при буденних навантаженнях, однак можуть призвести до критичного стану при надмірному навантаженні. Перенесли колись грипу на ногах? Мали важку фізичну роботу після 1-го січня? Працювали на стресовій роботі з добовими змінами, кавою та сигаретами? Вітаємо в групі ризику. Мішанина в цих питаннях декілька років тому призвела до широкого розповсюдження в середовищі велолюбителів серії публікацій про тотальну шкоду здоров’ю від занять велоспортом. Ініційовано це було, якщо пам’ятаєте, статтєю Chris Case “Cycling to extremes: Heart health and endurance sports” посилання (в перекладі можна почитати тут посилання ). Купа листів від спортсменів-любителів та деякі коментарі фахівців сформували продовження посилання . Багато хто після читання цих статей полегшено зітхав і зі словами “Та ваш велоспорт, виявляється, вбиває людей!” запаковував ровера в підвал і розпакував пиво, зручно вмостившись біля телевізора. Але, якщо коротко, боятися вам нічого, якщо ви можете позитивно відповісти на три питання. Чи проходили ви за останні пару років (хоча би) обстеження у кардіолога? Чи знаєте ви рекомендовані для вашого віку показники максимального пульсу? Чи дотримуєтесь ви цих показників? Відповіли? Реєструйтесь вже на 600-ку :) 

Висновки:
Коли дресувальник зі стажем заходить у клітку до лева, він має бути обережним кожен раз, а не копати тваринку ногами, бо в нього стажу 20 років, і він "І не таких приборкував". Якщо ви вдало проїхали 300, або вдруге (втретє) їдете 400-ку, навіть якщо у вас марафонського стажу 20 років, все це не дає вам право зверхньо ставитись до підготовки і до самого марафону. Всі основні постулати оголошує кожен раз вельмишановний Валерій Тишковець (Док) в традиційній промові — їдьте обережно, розраховуйте сили, пийте-їжте регулярно. Я додам ще — контролюйте пульс, використовуйте традиційні ізотоніки або карпатські джерела, до марафона готуйтесь не тільки морально, проходьте хоч іноді профілактичний огляд. Які ознаки можуть свідчити про питання до серця, якщо ви ще не були в кардіолога? Велика варіативність пульсу, екстрасистоли, приступи тахікардії, довге відновлення пульсу після навантаження. 
P.S. “Профілактичний огляд” означає не просто - “Як сі чуєтесь? Добре? Галю! Пиши “Здоровий!” І вклей кардіограму в карточку.” Оптимальним буде тріо — розгорнута кардіограма, УЗД серця, тест з навантаженням (тредміл, наприклад).

P.P.S. Просили викласти літературу для “почитати”. Хочу сказати, що частина старого архіву із добіркою публікацій та книжок лежить тут посилання . Щось подібне буде створене і на ресурсі ЛБК пізніше. Для підготовки даних публікацій по серцю були використані наступні джерела:

  1. Фрил, Д. "Библия велосипедиста: пер. с англ." М.: Манн, Иванов и Фербер (2011)

  2. Cheung, S. S., et al. "Separate and combined effects of dehydration and thirst sensation on exercise performance in the heat." Scandinavian journal of medicine & science in sports 25.S1 (2015): 104-111.

  3. Браунвальд, Е. "Болезни сердца по Браунвальду: руководство по сердечно-сосудистой медицине/Под ред." П. Либби; пер. с англ., под общ. ред. РГ Оганова. В 4 т. М.: Логосфера (2013)

  4. Янсен, П. (2006). ЧСС, лактат и тренировки на выносливость. Мурманск: Тулома.

  5. Fox, Stuart Ira. "Human Physiology 9th Editon." (2006): 117-118.

  6. Хомазюк, А. И. "Патофизиология коронарного кровообращения." (1985).

  7. Heusch, G. "Heart rate in the pathophysiology of coronary blood flow and myocardial ischaemia: benefit from selective bradycardic agents." British journal of pharmacology 153.8 (2008): 1589-1601.

     

Коментарі


Може би  то організувати (чи подумати про організацію) якогось клубного сердешного лікаря? На волонтерських засадах по початках..

Є таке в думках. Однак як це реалізувати на практиці, наразі думаю. Оскільки крім питання доброго фахівця (з якими у Львові не просто), є питання методів діагностики. Кардіолог без результатів обстеження вам нічого не скаже. ЕКГ малувато буде, тредміл взагалі поштучно у Львові і запис наперед.


Найближчі події


Немає подій

Найближчі поїзденьки


Немає поїзденьок